«І МЕНЕ В СІМ’Ї ВЕЛИКІЙ, В СІМ’Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ, НЕ ЗАБУДЬТЕ...»

Бер 14
10

«І МЕНЕ В СІМ’Ї ВЕЛИКІЙ, В СІМ’Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ, НЕ ЗАБУДЬТЕ...»

Не забули, Тарасе, ні тебе, ні слово твоє пророче, бо ти, як Мойсей, що словом правдивим вів і далі провадиш народ свій через пустелю від рабства до землі обітованної, землі вольної, самостійної. Саме твоє слово, таке живе і щире, протягом двох століть свідчило істину, не давало нам забути, хто ми є, чиїх батьків діти.

 

Так, саме Тарас Шевченко, завжди будив своїх сонних земляків-єдиновірців, учив захищати вічні цінності та власну гідність.

 

Особливо актульним прийшлося слово Тараса в нашому трагічному сьогоденні, коли герої сьогодення з віршами поета на устах йшли на смертну боротьбу за правду і віру на Майдані. Бо згадали ми, що не раби, а діти вільної землі, землі багатої на славу козацьку, що маємо честь і гідність, і маємо за що боротись!

 

Особливим виявом пошани до генія українського народу стало святкування його 200-літнього ювілею, яке відбулося в неділю, 9 березня у Катедрі св. Володимира Великого в Парижі.

 

Урочистості розпочалися з короткої доповіді про творчість Т.Г.Шевченка, зачитаної завідувачем кафедри Інституту Східних мов і культур Іриною Дмитришин, а згодом прозвучала літературно-музична композиція «Ми прагнем твого голосу, Тарасе» у виконанні хору ім. Володимира Великого.

 

Відтак були зачитані найвідоміші та найактульніші твори Тараса Шевченка, інсценізовано його біографію.

 

Святкування організувала асоціація Союзу Українок у Франції.  В концертній програмі взяли участь: хор ім. Володимира Великого та оперний співак — Василь Сліпак, асоціація Союзу Українок, актор театру і кіно — Анатолій Переверзев, бандуристка — Зоряна Якімчук, парафіяльна молодь, учні школи св. Володимира Великого та учні суботньої школи при православній громаді св. Симона.

 

На закінчення концерту о. Михайло Романюк, настоятель катедри, від імені Преосвященного Владики Бориса (Гудзяка) і всіх присутніх подякував організаторам і учасникам свята і сказав, що святкування шевченківського свята цього року є особливим, тому що це є кругла дата, а крім цього Україна проживає тяжкі часи і слово нашого пророка є сьогодні дуже актуальне.

 

Про вимріяну Тарасом Україну мріяла Небесна сотня, фотографії якої є розміщені на стенді в катедрі, це є наші герої, яких ми ніколи не маємо забути. Всі разом заспівали їм вічную пам’ять, а пізніше вітали учасниць євромайдану : Олесю Зуковську, яка була поранена снайпером в шию і Лізу Шапочник, яка від початку майдану допомагала потребуючим. Учасниці подій поділилися своїми переживаннями.

 

Завершилися святкуваня покладанням квітів біля погруддя Т.Г.Шевченку та читанням «Заповіту» на українській, французькій, англійській, німецькій, італійській, іспанській, польській та словацькій мовах, а також декламуванням найвідоміших творів французькою мовою.

 

В полум’яному дусі, у пориві до Правди й Істини, у перемозі над неправдою, цього дня і ми вшановули нашого славного Кобзаря -Тараса Шевченка не лише, як геніального поета і будителя народу, але і як великого пророка духовного відродження до нового життя.

 

І до того часу, поки наш народ матиме в руках «Святе Письмо» і «Кобзар», не переведуться в Україні люди, котрі відроджуватимуть справедливість і духовність та нестимуть світло та істину усім народам.

 

http://www.youtube.com/watch?v=MFB4kf9mL34&feature=youtu.be